Сучасний живопис: багато міркувань і трохи теорії змови
Ні, ось серйозно, в чому тут суть і де тут, власне кажучи, мистецтво? Як в тій сцені з «1 + 1», «У хлопця пішла з носа кров і він просить за це двадцятку?!». І вже якщо дивитись на все це з такої точки зору, то чи не є саме поняття сучасного мистецтва однією суцільною фікцією, де сучасні художники швидше такі пусті нероби від творчості, але при цьому ніяк не творці. А може, і того гірше, нам всім безбожно брешуть і всі сучасні картини і не картини зовсім, а плід таємної змови, за масштабами можна порівняти хіба що з масонами та їх надсекретною ложею?
Дурниці чи ні, а все ж таки викладена вище думка є дуже популярною серед обивателів (можливо, хіба що, з меншою часткою конспірологічних теорій, хоча не факт). Вже якщо підходити до питання «цінності сучасного мистецтва» грунтовно, то доведеться визнати, що не тільки невігластво є причиною таких суджень про цілу сфері мистецтва. Не хотілося б пред’являти безпідставних звинувачень, але певне коло трудівників творчих професій завжди відрізнялись такою неприємною рисою, як надмірно роздута зарозумілість і повна непереносимість критики.
Саме для таких товаришів трохи набридла фраза «Я художник, я так бачу» стала навіть не стільки виправданням, скільки життєвим кредо. Серйозно, скільки разів сумніваючись в художній цінності картини ви чули від таких горе-творців щось на кшталт «Ти просто нічого не розумієш»? І ось уже виникає питання, яке зачіпає нашу ніжну самооцінку: «Чи дійсно я такий страшний невіглас?». Тут-то і спрацьовує момент, коли ніхто не хоче здатися глибоко некультурною людиною і починає приймати за чисту монету всі розвішані незрозуміло ким і за яким принципом ярлики.
Сучасне мистецтво — штука така: воно чудове своєю актуальністю, але один момент все ж буде постійно відрізняти його від «класики» — час, а точніше витриманість. Ніколи не думали на тему того, чому відомі творці минулого не викликають таких бурхливих суперечок, як сучасні художники? Просто час уже все «відфільтрував» за нас. Серйозно, ну кому є діло до поганих художників, які жили 200 років тому? А ось з сучасним живописом такий підхід буде абсолютно марним, так як, неважливо добре чи погане, мистецтво стосується безпосередньо нас кожен день і судити про нього відведено зовсім не авторам книг з історії мистецтв і не одним лише критикам та експертам, але ще і нам з вами.
Гребти все сучасне мистецтво під одну гребінку — підхід відверто провальний, але, факт є факт — живопис, «красива картинка» і просто «щось» — це цілих три великі різниці. І зовсім не потрібно бути соромливим, якщо особисто вам якась робота здається відверто безглуздою або халтурною. Задавайте питання і чим більше, тим краще. Зрештою, заради чогось же це було намальовано. Погано починає бути на етапі, якщо єдиною причиною створення такої «сучасної картини» буде тільки бажання автора одним прекрасним ввечері максимально перебруднити парочку полотен. А ось зовсім погано — це коли автор такого шедевра намагається нав’язати цю ж шедевральність оточуючим.
Знаєте, є така трохи шкідлива, але все ж в основі своїй чудова властивість у людини — це вміння сумніватись. Про що власне весь той текст вище? Сучасне мистецтво — воно всяке буває і не варто боятись, якщо особисто вам щось здається повною нісенітницею. Головне, задавайте питання, читайте, порівнюйте, сперечайтесь і ні за що не приймайте нічого на віру — воно того варто.